Незламний дух молодої активістки

Я Вікторія Бородатова, зараз мешкаю у с. Левківка, Ізюмського району, Харківської області. У цьому селищі проживає 500 осіб разом з внутрішньо переміщеними особами, до найближчого міста Ізюм 15 км. Раніше - жила у Донецьку. На моє життя дуже вплинула негативна ситуація, яка склалася в нашій країні. Мені довелося покинути рідну домівку через військові дії, які і зараз там тривають. Звісно я, і моя сім'я дуже болісно це переживаємо з психологічної та фізичної сторони, але ми впевнені, що це не привід складати руки. Я вчуся, працюю, займаюся громадською діяльністю, шукаю різні способи зарекомендувати себе як особистість тощо. Мешкаючи у своєму рідному місті я не була досить активною людиною, тому з точки зору особистого та професійного розвитку для мене це позитивна подія.

Я член ініціативної групи громади с. Левківка, займаюся проектним менеджментом. Також я працюю у Левківському будинку культури, веду гуртки: танцювальний та англійської мови. Планую відкрити ще декілька освітніх гуртків, а саме фотогурток та гурток «Можливості для молоді», який сприятиме розвитку молоді – щоб вони навчилися писати грантові заявки, їздили за кордон та були активними членами громади. Переконана, що ці гуртки допоможуть дітям та молоді знайти нові цікаві форми дозвілля, сприятимуть розвитку їх талантів та здібностей.

Також я є членом громадської організації «Центр студентів-вимушених переселенців «Студентські голоси». Раніше я не займалася громадською діяльністю, але після переселення до Харківської області брала участь у багатьох українських та закордонних проектах. Тематика яких стосувалася проектного менеджменту, прав внутрішньо-переміщених осіб та особливостей їх інтеграції, сталого розвитку сіл, прав дітей, здорового способу життя,громадської та документальної журналістики.

Наш будинок культури сьогодні за специфікою своєї діяльності є активнимЦентром місцевої активності, а оскільки в громаді проживає багато переселенців, то наш будинок культури є ще йцентром інтеграції для місцевих та внутрішньо-переміщених осіб.

Восени 2015 року ми отримали грант у розмірі 25 000 євро на реалізацію проекту «Всебічна підтримка для внутрішньо переміщених осіб та постраждалого населення в Україні»від Міжнародної організації з міграції, який виконувався Західноукраїнським ресурсним центром. Цей проект був направлений на інтеграцію внутрішньо-переміщених осіб (ВПО) з місцевим населенням. Він передбачав поліпшення умов для розвитку дітей та молоді в місцевому будинку культури. 8 квітня 2016 року відбулося урочисте відкриття оновленого будинку культури. Був зроблений ремонт залу, сцени та кабінету. Ми отримали музичне та світове обладнання, меблі та необхідні речі для роботи гуртків, також на території будинку культури створено дитячий майданчик. Нам вдалося залучити жителів до культурного та суспільного життя громади шляхом участі в діяльності чинних і новостворених гуртків.

На базі відремонтованого будинку культури створився осередок, який має форму Центру громадських ініціатив та розглядається як майданчик для проведення семінарів, тренінгів, конкурсів, клубної роботи: гуртка танцю, дитячого гуртка співу, гуртка рукоділля, гуртка англійської мови, міні-кінотеатру та читальні.Оновлений будинок культури має на меті створити бізнес-інкубатор та центр зустрічей для проведення тренінгів із самозайнятості та майстер-класів, де кожна зацікавлена особа зможе отримати навички професійної переорієнтації, старту нової справи, психологічну допомогу. Такий проект сприяє об'єднанню корінних жителів громади та переселенців загальноприйнятими цінностями здоров'я, сім'ї, дозволить спільно шукати шляхи для саморозвитку.

Реагують на нашу роботу в громаді по-різному, і негативно інколи також, але ми не ображаємося – головне не зупинятися. А нам вже є чим пишатися, є конкретні досягнення, є і плани, зокрема – домовляємося з місцевою владою про міні-стадіон. Він потрібен молоді. Переконана, що досягнемо позитивного результату. А ще можлива співпраця з UNICEF для розвитку дітей та молоді.

Знання, які я здобуваю у «Школі громадської участі-3» допоможуть мені розвиватися у своїй громаді тапередавати досвід іншим жителям громади. З планів – просувати різні соціальні проекти, сприяти розвитку інфраструктури в селі та можливостей для розвитку будинку культури.

Крім роботи у будинку культури, я та мої батьки окремо займаємося проектами, тобто для себе, для своєї родини. Батьки займаються сільським господарством, вони вже отримали гранти, які сприяють розвитку власної справи.

Впевнена, у наш час особливо важливо знайти діалог у громаді заради порозуміння, спільної справи та загалом задля успішності та процвітання громади. Отриманий досвід під час тренінгів у «Школи громадської участі-3» буду використовувати на користь розвитку місцевої громади у якій проживаю, створювати проекти благоустрою, підвищувати соціальну згуртованості та інтеграцію, зміцнювати довіру в Україні.